 На долю українського народу випало багато лиха. У кожному столітті траплялася якась трагедія. На превеликий жаль біди не покидають Україну ще й досі. Але ми мусимо пам'ятати історію свого народу, вшановувати пам'ять героїв, що боролися за її становлення і незалежність.
Саме цьому і був присвячений міжокружний семінар-практикум для вчителів 2 класу, що відбувся 24 січня 2017 року на базі нашого НВК. У ході семінару було проведено виховний захід у 2 класі "СЛАВА УКРАЇНИ ЖИТИМЕ В ВІКАХ", а також різні форми роботи для вчителів-початківців.
     
Слава України житиме в віках
Мета: ознайомлення учнів зі сторінками нашої історії; розвиток у дітей прагнення бути свідомим громадянином України, формування в учнів найбільш значущих для українського народу цінностей: патріотизму і розуміння значення життя як найвищої цінності; почуття відповідальності, мужності, відваги, надзвичайної стійкості; виховання любові, поваги до тих, хто відстояв свободу в грізні роки для України, гордості за свій народ, пам'яті про історичне минуле та героїчне сьогодення.
Обладнання: мультимедійний проектор, ікона, свічки, фото проявів військової небезпеки та наслідків бойових дій, підбір художньої літератури про війну, малюнки дітей, класичні твори для музичного супроводу заходу.
Форма проведення: історична подорож.
Підготовчий етап: збір інформації, класичних творів, відео з бібліотеки, сайтів Інтернету; підбір фото проявів військової небезпеки та наслідків бойових дій та фото найчарівніших куточків планети, оформлених у вигляді контрасту, вивчення віршів; презентація.
Епіграфи:
«Тільки тим історія належить, хто сьогодні бореться й живе».
В дитинстві відкриваєш материк, котрий назветься потім — Батьківщина.
Л. Костенко
Дзвін шабель, пісні, походи, воля соколина, тихі зорі, ясні води — моя Україна.
В. Сосюра
Тобі, Україно моя, і перший мій подих, і подих останній тобі.
В. Еллан
ХІД ЗАХОДУ
(Звучить «Симфонія серця» Моцарта.)
Учитель. Земле! Тиха моя, скорботна моя і велика. Ти в біло-рожевому вінку весною, в смарагдовій накидці із зелених шат улітку, у золотавому багрянці щедрої осені. Земля моя рідна — це моя Україна. Тебе дав нам Господь як скарб. Усе навкруги — дари Божі. А життя — найдорожчий скарб людини і прожити його треба так, щоб панували в ньому Мир, Любов, Злагода, Добро і Милосердя, бо саме це врятує світ на зламі століть.
Життя кожної людини схоже на дорогу, що веде до вершин гори. Від миті народження і до останнього подиху якась невидима сила веде нас.
Цінуймо все,-що маємо сьогодні, і всі разом запалімо в наших душах свічечки Миру і Злагоди як символ вічності і безсмертя.
(Троє учнів запалюють свічки, ставлять біля ікони.)
Ведучий І. Пам’ять — одна із найцікавіших властивостей людини. Так, як не можна забувати своїх батьків, так не можна забувати свій народ та його історію. Так, як не можна забувати своїх рідних, близьких ні в хвилини радості, ні в години печалі, так не можна забувати землі нашої.
Ведучий ІІ. З неї ми вийшли, до неї ми прийдемо. Людина не може називатися людиною, якщо вона не має ні мови, ні пісні, ні пам’яті, ні землі, ні роду. Пам’ятаймо про це.
1 -й учень
Всевидящий наш Отче і Владико,
Тобі молюся і між всіх незгод
Тебе благаю — не покинь навіки Вкраїнську землю і її народ.
2-й учень
Згаси, о Боже, між братами чвари,
Спаси і вбережи від нових бід,
Щоб не зростали знову яничари,
Щоб в славі процвітав козацький рід.
3-й учень
Звільни нам душі від страху й облуди,
А Україну від нових оков,
Щоби людьми вовік лишались люди,
Щоб не лилась невинна кров.
4-й учень
Господня Мати, у лиху годину
благаємо тебе за Україну.
Пречиста Діво, молимося щиро
дай спокою нам, єдності і миру.
5-й учень
Благослови нас відстояти волю
святую віру і козацьку долю.
Синів рятуй від кулі супостата,
до тебе молимось, за кожного солдата,
6-й учень
За матір, що з війни чекає сина,
вдову невтішну, бідну сиротину,
за тих Героїв, що пішли на небо,
нині йдемо з молитвою до тебе.
Усі : Від зла і розбрату, війни й руїни
благаємо - спаси і сохрани.
7-й учень
Слухайте,слухайте,люди!
Хтось зворушив там тривогу-
То Україна кровю обмита,
То Україна слізьми полита
Йде на всесвітню дорогу!
8-й учень
Слухайте,слухайте,люди!
Дзвонить десь дзвін безупину-
То задзвонила воля здобута,
То Україна скинула пута,
То на свободі родина!
(пісня «Україно моя»)
(Виходить Мати-Україна)
9-й учень
Хто ти? Квітуча, прекрасна,чарівна.
Очі, мов небо, - ясні ,голубі
10-й учень
Хто ти? Немов веселкова царівна.
Хто дарував ці прикраси тобі?
Мати- Україна.
Я-Україна ,твоя Батьківщина!
Сонце твоє , твої ріки й поля.
Я-Україна , завше , і нині-
Небо твоє,твоя рідна земля!
11-й учень
Зорі яскраві і небо блакитне,
Ріки безкраї,вишневі сади…
Мати-Україна
Я-твоя мати,дбайлива і ніжна,
Берег любові і твій оберіг.
Горем не знищена,величчю зміцнена,-
Волю мою не зламає батіг!
12-й учень
Зір мій чаруєш,як тільки розквітнеш,
Щедро даруєш природи плоди.
Мати-Україна
Я і любов,і надія,і віра.
Твій отчий дім і колиска твоя.
Всі твої мрії, у серці хранимі,
Виведу гордо на праведний шлях.
Я-Україна,я-Україна,
Лиш перед Богом я на колінах
Кличу вас люди зліва і справа
В святу державу,в мою державу!
Єднайтесь,сестри,єднайтесь,браття,
Пора звільнитись нам від прокляття
13-й учень
Живи, Україно, міцній, розвивайся,
Козацького роду не втрать булави.
Живи, Україно, з колін підіймайся,
На щастя народу, на славу живи.
14-й учень
Ніхто вже не зборе твій дух всенародний,
Щоб вільною жити — це право твоє.
Тож будьмо щасливі й веселі сьогодні, —
Дорогу до волі сам Бог нам дає.
(пісня «Ми веселі маляри»)
15-й учень
Боже, Україну храни, дай нам віри і волі, дай нам безмежного терпіння й одностайності, злагоди, взаєморозуміння.
|
16йучень
|
Щоб збулося провіщення нашого пророка — Кобзаря...
І забудеться срамотня давняя година,
І оживе нова слава, слава України!
|
Ведучий І. Отже, Держава Україна є! На весь світ продемонстровано, що ми — народ, що ми — світова нація, яку чекає велике майбутнє! Нас обіймає радість від того, що перед світом гордо майорить наш правічний синьо-жовтий стяг, а на ньому золотий тризуб — символ волі, що ми можемо, не криючись, співати і релігійні, і національні гімни...
Ведучий ІІ. Ми повинні пишатися, що маємо свою державну мову українську. Але ,на жаль,жертви минулого не навчили людство жити в мирі, злагоді, любові.
17-й учень
Хто нас не ставив на коліна,
Ким не стогнала лиш земля,
І все ж не вмерла Україна,
І вічно житиме вона.
18-й учень
Хай нам згадки серця зігріють,
Розбудять наші почуття,
Бо знаймо: ті, що вмерти вміють,
Ті мають право на життя.
Ведучий І. Звернемось до минулого нашої країни. Трапляються події, які після десятиліть стираються з пам’яті людей і стають надбанням архівів. Але є події, значення яких не тільки не зменшується з часом, а, навпаки, щороку набувають особливої значущості, стають безсмертними.
19-й учень
Пекельні цифри і слова У серце б’ють, неначе молот.
Немов прокляття ожива Рік 32-й 33-й. Голод. Голод.
Сімнадцять місяців страшних Тінь смерті шастала по стінах.
До десяти мільйонів (Боже мій!)
Не долічилась Україна.
Ведучий ІІ.Історична довідка. 1 вересня 1939 року розпочалася Друга світова війна, в ході якої загинуло 50 млн осіб, покалічено понад 90 млн, матеріальних збитків завдано на суму 4000 млрд.
Ведучий І. Ніколи людство не забуде того лиховісного дня 22 червня 1941 року, коли німецько-фашистські загарбники підступно, без оголошення війни, ввірвалися у наш мирний дім. Над Україною з’явилося «юнкери», і засвистіли перші бомби. Запалали міста і села. Почали гинути безневинні жінки і діти. Почалася Велика Вітчизняна війна.{Звучить пісня «Священная война» (муз. О. Александрова, сл. В. Лебедева Кумача.))
ВедучийІІ. Ця пісня прозвучала як заклик. І на боротьбу з ненависним і підступним ворогом піднялися дорослі: наші діди і прадіди, хлопці й дівчата, наші однолітки.
Ведучий І.Cеред них були і наші односельці. Деякі з них з них загинули,інші повернулися з нагородами. Був серед них і Герой Радянського Союзу Килюшик Іван Сергійович.
20 -й учень
На світанку того літа,
Коли мирно спали діти,
Гітлер дав військам наказ
І послав своїх солдатів
В край наш мирний — убивати
Всіх людей, а значить — нас.
21-й учень
Чому цей світ такий жорстокий?
Навіщо нам ота війна?
Страждають діти, гинуть люди,
А скільки знищено майна!
ВедучийІ. Скільки людських життів загубила ця війна, скільки залишилось калік, скільки дітей залишилося сиротами, без батька і матері! Їхні батьки віддали життя за наше мирне сьогодення.
Ведучий ІІ. Україна в ході Другої світової війни втратила 5 частину населення, 3 млн осіб на фронті і 5 млн — у зоні окупації.
Ведучий І. Свято Перемоги забарвлено у три кольори. Перший колір — червоний, колір крові гарячої. Другий колір — білий, колір розквітлого саду. Третій колір — чорний, колір удовиних хусток. Якби вітром зірвало їх раптом із сивих голів матерів і дружин солдатських, закрили б вони небо чорними птахами горя.
(пісня «Маки червоні»)
Ведучий ІІ. Герої не вмирають. Вони живуть у пам’яті й справах наступних поколінь. Будьмо патріотами, любімо свою багатостраждальну матір Україну. Сьогодні вона, як ніколи, потребує нашої допомоги.
22-й учень
Свою Україну любіть,
Любіть її во время люте,
В останню тяжкую мінуту
За неї Господа моліть!
Ведучий І. Не будьмо байдужими до всього, що відбувається в країні. Будьмо гідними наших славетних ровесників, які віддали за Україну своє життя.
Ведучий ІІ. Саме ми, українці, маємо усі підстави пишатися тим, що наша Батьківщина ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких та далеких сусідів.
23-й учень. Сьогодні ми маємо свою державу, хочемо жити в мирі і дружбі зі своїми сусідами: поляками, румунами, росіянами... Хочемо мати багату Україну. У нас одна держава. Спільно дбаймо про наш дім ,ім’я якого — Україна!
24-й учень
Ти скажеш: «Світ не без добрих людей».
І серце моє оживає,
Тому що я згадую тих лиш людей,
Що пісня про них не вмирає.
(пісня «Колискова Україні») )
Ведучий І. Усім миром ми нині повинні боротися проти знищення природи: думати про те, як зберегти воду і повітря, як посадити сад по всій Україні, як знову барвистими квітами прикрасити нашу землю. Все це потребує героїчної праці. Але перш за все це потребує доброго серця, невтомних рук, та розуміння того, що без щоденної роботи по збереженню природи нам просто не вижити.
(Фотовиставка Чорнобиля.)
Ведучий ІІ. Хіба можемо ми забути трагічні події квітня 1986 року, коли ядерна смерть загрожувала всьому живому і неживому. Нині поля і луки, ліси і озера, річки й ставки Чорнобильщини тяжко вражені невидимою чорною хворобою. Здичавіла земля, хоча ще квітнуть і родять сади. Ніхто не споживає тих гірких плодів, ніхто не йде до лісу за його колись цілющими дарами. Чорне коло невідомо скільки років залишиться незагоєною раною на лоні природи, закарбується в серцях людей.
25-й учень
Страшна біда — Чорнобиль — чорна биль.
Тут згусток болю, смутку чорний дзвін.
І кожна згадка, то пекучий біль.
І людських доль гіркий-гіркий полин.
26-й учень
Була Земля — колиска для людей.
А зараз все закутала печаль.
На дні прийдешні й тисячі ночей
На землю чорна кинута вуаль.
27-й учень
Тут повні криниці́ і горя ,й сліз,
Запущена земля без добрих рук.
Он біля хати почорнілий віз,
Свій вік недовгий доживає крук.
28-й учень
Де сміх людський? Чом пісня не дзвенить?
Росте чорнобиль — вищий від колін.
Застиглий сум, а горе так струмить,
Що вистачить на кілька поколінь.
29-й учень
Найважчу ношу — цвинтарі приймуть,
Щоб зняти біль — немає слів таких.
Не в парки люди — до могил ідуть...
За що тяжкий спокутуємо гріх?
30-й учень
Росте чорнобиль — сліз гіркий пустир.
Дичавина наводить смертний жах.
Чого так плаче жалібно десь звір,
І пісню журно так співає птах?
31-й учень
Дзвоніте, чорні дзвони, кожну мить —
Душа і серце вирване з грудей.
Прийшла людина, щоб у світі жить,
Але життя тікає від людей.
32-й учень
А он малятко робить перший крок,
Щоб не упало — руку простягніть.
Нехай росте під сонцем між квіток...
Допоможіть йому, допоможіть!
33-й учень
Нам не треба війни, не треба,
Ми за спокій і мир на Землі.
Щоб не коршаки в чистім небі,
А космічні пливли кораблі.
Щоб щасливо зростали діти,
І не бачили жаху війни.
34-й учень
Не знав ніхто, що станеться з юрбою
З відважними хлопчинами землі,
їх об’єднали в сотню мимоволі
За мир і спокій розстріляли їх.
35-й учень
Земля здригалась, від болючих криків
Від крові, що лилася звідусіль,
За Україну сходинку в Європу
Брат брата свого укривав грудьми.
36-й учень
Той день тепер не в силах нам забути,
Той день нам буде сниться довгий час,
А матерям, що загубили сина,
Не можна подолати цю печаль.
37-й учень
Бо їм болить і серце кровоточить,
Бо їм ввижаються сини;
І лиш у снах знов хочеться їм жити,
Коли побачать рідних солов’їв.
(ролик «Небесна сотня»)
38-й учень
Боже,як важко говорити
Коли ж припиниться нарешті ця війна?
Там гинуть люди,їм ще б жити й жити
Але від пострілів здригається земля.
39-й учень
Що буде далі?Чи настане завтра?
Для тих людей,що зараз у бою,
На них чекають вдома їхні мами,
Благаю ,припиніть вже цю війну!
40-й учень
Прошу у Бога миру для країни,
Щоб повернулися живими усі ті,
Хто захищає зараз Україну,
Хто там на Сході ніби в іншому житті…
41-й учень
Молюся небу я,молюся й вірю,
Що все закінчиться,що скоро все мине.
Тримайся,моя рідна Україно,
Борися ,люба,за життя своє.
42-й учень
Я вірю,що припиняться всі війни
Що буде мир і спокій у серцях,
І вірю я в майбутнє України ,
І віра ця не згасне у віках
43-й учень
Землі моєї любі діти,
Чому ж судилося отак
Щоб замість жити, жити, жити
Ви й досі гинете в світах?
ВедучийІ. Ми не можемо допустити, щоб Україна була розірвана на шматки. Кожен з нас повинен усвідомити, що саме в наших руках цього не допустити. Саме від того, що ми робимо чи не робимо сьогодні, залежить майбутнє нашої держави. Ми всі різні, але мета в нас одна — мир і спокій на нашій землі.
Ведучий ІІ.Герої не вмирають. Вони живуть у пам’яті й справах наступних поколінь. Будьмо патріотами, любімо свою багатостраждальну матір Україну". Сьогодні вона, як ніколи потребує нашої допомоги і нашої молитви.
(Звучить пісня «Молитва за Україну».)
Ведучий І. Тяжка і трагічна наша історія. Кілька віків виборювала наша свята мати Україна право на свою долю і волю. Століттями її загарбники і поневолювачі забороняли українським синам і дочкам спілкуватися рідною мовою, знати її історію, мати право гордо називати себе українським народом.
Ведучий ІІ .Діти, учіть історію. Вона піднесе ваші душі, зробить вас великими, в тяжкі хвилини життя допоможе перебороти слабодухість, не стати зрадником свого краю. Україна дала не тільки хліб насущний, а й хліб духовний, поблагословила ваше народження маминою ніжною колисковою піснею, зачарувала думою, закохала красою краєвидів, дала чисті душі і щирі серця, здатні на геройство, то ж будьмо гідними звання українця, примножуймо багатства нашої Батьківщини, гордімося своїм синьо-жовтим прапором і тризубом, бережімо народні звичаї і традиції. Єднаймося, спільно дбаймо про наш дім, ім’я якого — Україна.
44-й учень
Ми землю любимо свою —
Красиву і величну,
Яку в жорстокому бою
Нам зберегли навічно.
45-й учень
О, Україно! Ніжно пригорни
Усіх живих своїх синів, як мати,
Щоб ми уже не бачили війни,
Не чули ,щоб ніколи звук гармати.
46-й учень
Згадаємо всіх поіменно,
Серцем згадаємо всіх,
Це потрібно не мертвим,
Це потрібно живим.
Ведучий І
Ніхто не забутий
На попіл ніхто не згорів:
Солдатські портрети
На вишитих крилах пливуть
І доки є пам'ять в людей,
І живуть матері
Доти й сини,що спіткнулись об кулі,живуть!
Ведучий ІІ
Тож встаньте всі і голови схиліть,
Згадайте тих, хто йшов через фронти.
І з вдячністю хвилину помовчіть,
Щоб пам’ять в нашім серці зберегти.
(Хвилина мовчання.)
Учитель. Встаньмо, постіймо хвилину, нехай у нас не заболять ноги, а тільки защемлять серця за тих, кого нема серед нас, хто лежить у землі, хто світить нам із небес.
(звук метронома)
49-й учень
Давайте станемо пліч-о-пліч, всі народи,
Щоб славу України відродить,
Щоб дружно жити, в радості і згоді,
Ми України сестри і брати!
50-й учень
Тож дай нам ,Боже, у мирі проживати,
Щоб завжди руки мали ремесло,
Щоб працювали в нашій Україні,
Щоб легко і щасливо нам жилось.
.
51-й учень
Слухайте, чесні люди Землі,
Дуже ми просимо вас:
Боріться, боріться, — бо ми ще малі —
Мир захищайте для нас.
Усі учні по черзі:
Сяйте, усмішки, сонцем зігріті!
Миру й щастя всім дітям на світі!
Іменем сонця,
Іменем України
Клятву даємо!
Ім’ям життя
Клянемося полеглим героям:
Те, що ВИ не доспівали,
Ми доспіваємо!
Те, Що ВИ не побудували, —
Ми побудуємо!
Клятву даємо!
Берегти історію
Клянемося ,
Слава України житиме в віках
Вчитель. Пам’ятайте, діти, що книга «УКРАЇНА» ще недописана. Якими будуть її наступні сторінки, залежить і від вас. Ви — майбутнє України. Своїми знаннями, працею і здобутками підносьте її культуру і велич. По-справжньому любіть свою країну і відстоюйте інтереси своєї держави. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю, бережіть волю, незалежність і єдність нашої Батьківщини. Будьте справжніми громадянами і патріотами нашої країни — України.
(пісня О.Пономарьова «Пісня за Україну»)
| 